Сайт учителя
української мови та літератури
Монько Ніни Юріївни

Цікаві факти

1. Марія Олександрівна Вілінська (справжнє ім’я) була двічі одружена. З першим своїм чоловіком, українським фольклористом і етнографом Опанасом Маркевичем познайомилась в Орлі, де він відбував заслання за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства. З другим чоловіком — Михайлом Дем’яновичем Лобач-Жученко, одружилась після смерті Опанаса.

2. Матір Марії — Парасковія Петрівна походила з російського дворянського роду Данилових. Батько — Олександр Олексійович Вілінський — збіднілий дворянин, армійський офіцер у відставці, помер, коли донці було лише 6 років. Вітчим (другий чоловік Парасковії) був дуже жорстоким, люто знущався як з кріпаків, так і з власної родини. Одного разу програв маєток у карти і покинув сім’ю на призволяще.

3. У віці 12 років мати віддала Марію до приватного пансіону в Харкові, де вона провчилася неповних три роки.

4. Марко Вовчок знала багато іноземних мов, перекладала російською мовою багато творів з французької, англійської, німецької, польської літератур, зокрема п’ятнадцять романів Жюля Верна, твори Альфреда Брема, Чарльза Дарвіна.

5. В січні 1851 року, після весілля з Маркевичем, Марія виїжджає до України, живе в Чернігові, Києві та Немирові. Молодята живуть у постійній скруті, змінюють весь час квартири. У цей час письменниця часто виїжджала у села і збирала український фольклор.

6. Була знайома з Т. Шевченком, І. Тургенєвим, М. Некрасовим, М. Салтиковим-Щедріним, М. Костомаровим, П. Кулішом, Д. Менделєєвим, О. Бородіним, Л. Толстим, Жюлем Верном.

7. У 1859 році Марко Вовчок тяжко захворіла і разом із сином Богданом поїхала на лікування до Німеччини, а згодом до Великої Британії, Швейцарії, Італії та Франції.

8. Упродовж 1860-1866 років Марія живе у Парижі. Її життя було скрутним, бо гонорарів за друкування творів у журналах ледь вистачало, щоб оплачувати маленьку кімнату на околиці міста. Щоб хоч якось заробити копійку, письменниця починає друкувати у французьких журналах деякі з «Народних оповідань», перекладених французькою. Оповідання сподобалися французьким читачам. Повість-казка Марка Вовчка «Маруся» видавалась у Франції 20 разів. Повість «Маруся» стала улюбленою дитячою книжкою у Франції, була відзначена премією французької академії і рекомендована міністерством освіти Франції для шкільних бібліотек.

9. У 1891 році усиновила свого першого онука Бориса, рятуючи репутацію майбутньої невістки, адже хлопчик народився до шлюбу. Хоча невістка Ліза і син Богдан повінчались після народження Бориса, хлопчик всеодно залишився у Марії і всі вважали його молодшим сином письменниці.

10. За повість «Кармелюк» і оповідання «Два сини» Марко Вовчок зазнає переслідувань царської цензури, що змусило її залишити Петербург назавжди, в якому вона прожила 10 років після Франції.

Джерело

1. Була змішаної крові. Мати Марка Вовчка походила з княжого роду Радзивілів, а бабка матері була полькою-литовкою. Батько мав білоруське коріння. Родина жила в Росії (Орловська губернія), а Марко Вовчок з чоловіком-українцем жила в Україні.

2. Повсякденною мовою в родині Вілінських була французька.

3. Вітчим. Коли дівчинці було 10 років, мати вийшла заміж вдруге. Вітчим був п’яницею, «розгнузданий, грубий і відчайдушний гуляка-картяр» (спогад брата Дмитра) та нерідко бігав за дитиною з сокирою і лементом «зарубаю!».

4. «Бідна родичка». Од вітчима матері довелося піти, а двох дітей віддати родичам. Марія була «бідною родичкою» в сім'ї тітки. У приватному будинку не знайшлося для неї вільної кімнати, лише вільний куток, де поставили перегородку й ліжко.

5. Заміж за засланого в Орел у кирило-мефодіївській справі Опанаса Марковича Марія вийшла в 17 років.

6. Вона була єдиною в українській літературі жінкою-письменницею наприкінці 50-х років ХІХ століття.

7. Дві мови і роль у двох культурах. Росіянка за походженням Марко Вовчок дебютувала як українська авторка. Була відомою й у французькій літературі.

8. У звабливої Марка були романи і з П. Кулішем, і з І. Тургенєвим, і з М. Добролюбовим, і з О. Пассеком, і з Д. Писарєвим. Проте урешті-решт її останнім чоловіком і другим законним був дрібний чиновник М. Лобач-Жученко.

9. Марко Вовчок випускала журнал, що повинен був допомагати інтелігентним жінкам, у якому піднімалося питання емансипації. У 1871 році вийшло 12 чисел видання, а в 1872 – 5. «Мене дуже тепер хвилює думка, скільки б могли зробити жінки, священицькі доньки й дружини, і що вони нічого не роблять», – писала Марія Вілінська.

10. Повість письменниці «Маруся» отримала нагороду Французької Академії і була перекладена на багато мов. Зокрема, французькою повість вийшла в газеті «Ле Тепс».

11. Марко Вовчок увела в українську та російську літератури образ «нової жінки», незалежної й сильної.

12. Марія порушувала норми, обов’язкові для «доброчесної» жінки. Наприклад, вона не захотіла погодитися з редакторськими правками, внесеними у її тексти самим метром П. Кулішем!

13. Марко Вовчок вільно володіла французькою, англійською і, звичайно ж, українською та російською мовами.

14. Майже 40 років була постійним співробітником журналу «Magasin d`Education et de Recreation», у якому друкувався Жуль Верн.

Джерело