Сайт учителя
української мови та літератури
Монько Ніни Юріївни

Класицизм

(XVII – XVIII ст.; український класицизм – кінець XVII - початок XVIII ст.)

Характерні риси:

1. Принцип раціоналізму (розум – єдине джерело істинного знання).
2. Наслідування зразків античної культури, що втілювало ідеал класицизму: строгий порядок, прозору логіку, світлу гармонію.
3. Виявлення й відтворення у кожному явищі суттєвих, сталих рис.
4. Свідоме прагнення ясно й точно формулювати думку.
5. Визначення канонів – правил, дотримуючись яких митець здатний створити досконалий твір.
6. Суворе розмежування жанрів на «високі» й «низькі».
7. Закон трьох єдностей у драматургії:

• дії (головна дія не може перериватися подіями та епізодами, що не пов'язані з нею);
• часу (події мають відбуватися протягом однієї доби);
• місця (місце дії не змінюється).

Особливості українського класицизму:

1. Проіснував недовго, розвинувся мало.
2. Поширення набули переважно «низькі» жанри – травестійна поезія, комедія, байка. Твори «високих» жанрів писали переважно російською мовою («Ода Сафо» І. Котляревського).
3. Саме в цей період відбувся перехід від українізованої книжно-слов'янської до живої народної мови.

Представники:

І. Котляревський,

Г. Квітка-Основ'яненко,

П. Гулак-Артемовський,

О. Левицький,

В. Гоголь-Яновський.