Контрольна робота № 4. Другорядні члени речення
Варіант 1
Перший рівень
1. Вкажіть речення, в якому виділене слово виступає додатком.
а)Гудуть машини по шляхах(Є. Гуцало).
б)Край шляху калина червона росла (Є. Бандуренко).
в) У щире серце щире слово знаходить шлях обов'язково (І. Гончаренко).
г)За півгодини табір розгорнувся по шляху(У. Самчук).
2.У якому реченні виділений додаток виражений займенником?
а)Золоті верболози розплели свої коси(Н. Кащук).
б)Любов до жінки, матері й народу вчить нас жити на землі(І. Гончаренко).
в)Метушня слабким притаманна (Л. Костенко).
г)Я не вірю словоблудам(М. Сингаївський).
3. Знайдіть речення, в якому виділене слово виступає узгодженим означенням.
а)Гірко й густо пахли коноплі (Є. Гуцало).
б)Березневі вітри за кілька днів вилизали в полях сніги (В. Грінчак).
в)Повітря було холодне і чисте (Є. Гуцало).
г)Ніч надійшла непомітно(Ю. Смолич).
4. У якому реченні узгоджене означення виражено дієприкметниковимзворотом?
а) Скоро ранок зіпнеться на сині, розбурхані води (Є. Гуцало).
б)На зачерствілих, потрісканих долонях земля простягнула людиніщедрі чаші врожаю (М. Стельмах).
в)Легенький попілець, підхоплений силою вогню, злітав догори та розходився навколо (М. Коцюбинський).
г) Високі нескошені трави й хліба, не дочекавшись коси, виблискували під сонцем (І. Цюпа).
5. Знайдіть речення з виділеним неузгодженим означенням.
а)Джерин садок заквітчався білим цвітом (І. Нечуй-Левицький).
б)Мрію пестив я свою пензлем, олівцем (М. Сингаївський).
в)У кожної людини обов'язково є якийсь хист, талант (О. Донченко).
г)В лісах чулася хода весни(М. Стельмах).
6. У якому реченні неузгоджене означення виражено присвійним займенником?
а)Радість пробудженої землі бадьорила і хвилювала (А.Карплюк).
б)Гуркотом машин повнився степ (О. Гончар).
в)Над містом і його бухтами лежала якась дрімотна тиша (В. Кучер).
г)Повіяли теплі вітри і принесли на своїх крилах пісні пташок(М. Коцюбинський).
7. У якому реченні виділено прикладку?
а)На берег Іссик-Кулю вийшов хлопчик (Н. Кащук).
б)Жителі Севастополя стояли вздовж вулиць, на терасах гори, кидаючи бійцям квіти (В. Кучер).
в)Село Троянівка гніздиться в долині (Гр. Тютюнник).
г)Троянівка ще спала, хоч по деяких хатах уже світилося(Гр. Тютюнник).
8. Вкажіть речення, де виділене слово — обставина способу дії.
а)Між зелено-синіми тополями висвічує водами на сонці мирний і лагідний Серет (О. Гончар).
б)До вечора вони не розмовляли між собою (Гр. Тютюнник).
в)Подекуди виднілися сірі латки талого снігу (В. Грінчак).
г)Сонце поволі сіло (В. Андріяк).
9. У якому реченні виділено обставину місця?
а)По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні(В. Сосюра).
б) Кошлата темрява владно сунула з лісової хащі (О. Донченко).
в)Придорогах соняшники зацвітають сонячно (М. Сингаївський).
г) Смугасті таємничі тіні нишком блукали галявиною (О. Донченко).
10. Знайдіть речення, де виділене слово — обставина часу.
а)Павутиння бабиного літа пливе звіддалік(Є. Гуцало).
б)В'ється стежка подолині(М. Сингаївський).
в)Щорання чисту голубінь стрімко просвічувало розсипчасте сонце(М. Кравчук).
г)Ходить осінь берегами(М. Рильський).
11. У якому реченні виділено обставину причини?
а) Аж ось линуло від сходу ясне проміння (М. Коцюбинський).
б)Смутком віє од білого снігу(П. Гуріненко).
в)Хто її від такого лиха убереже? (Г. Квітка-Основ'яненко).
г)Серце стислось від печалі (М. Сингаївський).
12. Вкажіть речення з порівняльним зворотом.
а) Заходить сонце, сповіщаючи засуху і спеку (О. Довженко).
б) Село, зачароване зоряним небом, синіє розкиданими хатками(М. Стельмах).
в) Шуміла річка, вкрита білими сережками піни (О. Гончар).
г) Білосніжні хмаринки, як пір'я, легенько пливуть краями неба(Г. Косинка).
Другий рівень
13. Спишіть речення. Підкресліть додатки.
1.Я прислухався до найменшого шереху (В. Земляк).
2. Хвиля вже далеко ллється і над лозами глузує (О. Олесь).
14. Спишіть, позначаючи виділені слова як члени речення.
1. Люблю хати древлянського Полісся(Л Костенко).
2. Я не люблю самотнього зітхання (П. Филипович).
15. Прочитайте речення. Випишіть прикладки.
1.Вдяг ясен-князь кирею золоту, а дика рожа— буйнії корали (Леся Українка).
2. Велике село Піски розляглося і вздовж, і вшир, і впоперек на рівній низині (Панас Мирний).
16. Випишіть із наведених речень обставини місця.
1. Знадвору веранду обплітав дикий виноград (В. Кучер).
2. Довго тягнеться уздовж берега пласка рівнина (І. Нечуй-Левицький)
3. Павло постояв посеред двору і пішов до машини (Гр. Тютюнник).
4. Угорі кричали гуси (М. Хвильовий).
17. Позначте у наведеному реченні головні та другорядні члени.
Дівоча рука слухняно взяла склянку з рідиною (Є. Гуцало).
Третій рівень
18. Спишіть речення. Виділіть у ньому неузгоджене означення. Перебудуйте речення так, щоб неузгоджене означення стало узгодженим.
Попереду бовваніли вали Очакова (В. Малик).
19. Прочитайте речення. Випишіть прикладки та означувані ними слова. Прикладки підкресліть. Де потрібно, поставте дефіс або лапки.
1. І тополя шепче, горнеться до матері землі (А. Малишко).
2. В довгому Покрученому яру розкинулось село Семигори (І. Нечуй-Левицький).
3. З її напівзруйнованого будинку в надмірну морозяну темряву залунав вальс Дунайські хвилі (І. Ле).
20. Спишіть речення. З'ясуйте, якими членами речення виступають виділені слова, та відповідно їх позначте.
1. Рідко в кого з'являлось бажання виходити опівдні без діла з затінку на сонце (Ю. Збанацький).
2.Капітан Жук наказав залишити зброю на плацдармі (Л. Первомайський).
3. А усмішка не хоче гаснути в печалі (П. Воронько).
21. Випишіть із наведених речень обставини. У дужках вкажіть їх різновид за значенням.
Од хвилювання Тетяна не могла спокійно говорити (С. Васильченко).
У теплий вирій летять восени журавлі (Є. Гуцало).
22. Запишіть речення, увівши в них порівняльні звороти з довідки. Розставте розділові знаки.
1. Все море стало червоне.
2. Темна лісосмуга розтинала неозоре поле навпіл.
3. Впало сонце на лани.
Довідка: ніби меч, наче розтоплене залізо, як вогненний серп.
Четвертий рівень
23. Складіть два речення з неозначеною формою дієслова розповісти так, щоб вона була:
а) основною частиною складеного дієслівного присудка;
б) додатком.
Використайте в реченнях дієвідмінювані форми дієслів попросити та хотіти.
24. Перебудуйте наведене речення в речення з порівняльним зворотом.
Хмарами котяться хвилі бліді (М. Семенко).
25.Запишіть складне речення, частини якого з'єднані підрядним сполучником. У дужках після речення вкажіть його групу за значенням. Перебудуйте наведене речення у просте з обставиною, вираженою сполученням «прийменник + іменник», із таким самим значенням, що й у сполучника.
Перед тим як мав початися дощ, у повітрі стояла нестерпна спека.
26. Побудуйте речення, в яких подані форми іменника сестра виступали б різними головними та другорядними членами. Позначте в утворених реченнях головні та другорядні члени.
Сестра (підмет; присудок), сестри (неузгоджене означення), з сестрою (частина підмета-словосполучення), до сестри (додаток).
Контрольна робота № 4. Другорядні члени речення
Варіант 2
Перший рівень
1. Вкажіть речення, в якому виділене слово виступає додатком.
а) В лісі панувала тиша (Я. Баш).
б)В темряві ночі світяться зорі(М. Стельмах).
в)Ніч ховала зорі у голубінь свого крила (М. Чернявський).
г)За лісом широкі поля поволі й лагідно спускались вниз (М. Коцюбинський).
2. У якому реченні виділений додаток виражений прикметником?
а) Хлопчаки прислухались до розмов дорослих(Б. Антоненко-Давидович).
б)Ніхто нічого не знав (І.Вільде).
в)Чернишдивився на поранених майжез побожною шаною (О. Гончар).
г)Орися знову повернулася до вікна і стала дивитись на кришталеві квітки(Гр. Тютюнник).
3. Знайдіть речення, в якому виділене слово виступає узгодженим означенням.
а)Тихо-тихо шумлять-перешіптуються осокори (М. Стельмах).
б)Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий (Леся Українка).
в)Холодний вітер різкими голками впивався в обличчя (В. Андріюк).
г)Осінній холодок над спраглою землею шатро гаптоване широко розіп'яв (М. Рильський).
4. У якому реченні узгоджене означення виражено дієприкметниковим зворотом?
а)Сполохані пострілами чайки злетіли в небо (І. Чендей).
б)Облиті полум'ям хмари рвано, кошлато звисали над смугою потемнілих плавневих лісів (О. Гончар).
в)Омиті росами квітки розтулюють повіки (В. Сосюра).
г)Сади, омиті музикою згадок, ковтають пил міжселищних доріг (Л. Костенко).
5. Знайдіть речення з виділеним неузгодженим означенням.
а) Одразу за парканом нашого двору починається велике узлісся (Б. Антоненко-Давидович).
б)Раптом мигнула зміяста блискавка (Б. Антоненко-Давидович).
в)Сльози гарячими солоними струмками побігли по щоках дівчини(В. Андріюк).
г) Вітер тихо гойдає засніжені квітами віти (К. Герасименко).
6. У якому реченні неузгоджене означення виражено неозначеною формою дієслова?
а)Вода в річці сурмила срібно-срібно (В. Грабовський).
б)Іноді глибоку тишу порушує стукіт дятла(О. Донченко).
в)Настає час розставатись(О. Довженко).
г)Внизу простелилась сиза прохолода ночі(О. Гончар).
7. У якому реченні виділено прикладку?
а)Раннім присмерком дід Дунай добрався в прибузький присілок (М. Стельмах).
б)Дивний гук пронісся над тихим Дунаєм(М. Коцюбинський).
в)Десь далеко стукає калатало нічного сторожа(М. Коцюбинський).
г)Сторож-дід змете з порога сніг і слід твоїх чобіт (А. Малишко).
8. Вкажіть речення, де виділене слово — обставина способу дії.
а)Серед долини зеленіють розкішні верби (І. Нечуй-Левицький).
б)Важкий човен помаленьку й мляво сунувся по воді (/. Нечуй-Левицький).
в)Кругом гуде осінній вітер (С. Васильченко).
г)В далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь іде навмання(В. Сосюра).
9. У якому реченні виділено обставину місця?
а) Сьогодні сніг іти вже поривавсь (Л. Костенко).
б)Над ранок погода змінилась (У. Самчук).
в)Увечері сніги синішають і синішають (Є. Гуцало).
г)Буйне молоде листя жадібно линуло вгору(Я. Баш).
10. Знайдіть речення, де виділене слово — обставина часу.
а)Кипариси од ночі й до ранку все шумлять і шумлять навкруги(В. Сосюра).
б)Опівночі айстри в саду розцвіли (О. Олесь).
в)Спадає з кленазелен лист вечірньою годиною (А. Малишко).
г)Гострим полиском хвилі спалахують після бурі(Леся Українка).
11. У якому реченні виділено обставину мети?
а)На подвір'я зайшло четверо чоловіків (В. Андріюк).
б)А за вікном на квіти впали роси (В. Сосюра).
в)Кажуть, що вночі на передмістя осінь приблукала з хуторів (Є. Плужник).
г)На пораду вересень покличе всю старшину лісу і степів (Л.Первомайський).
12. Вкажіть речення з порівняльним зворотом.
а) Осіннє сонце поволі сідало за обрій, забарвлюючи хмари в бурштиново-червоний колір (В. Андріюк).
б)Хмара сунула дуже повільно, збільшуючись угору й ушир (Б. Антоненко-Давидович).
в)Над луками, залитими квітневою повінню, холонув оранжевий вечір (Гр. Тютюнник).
г)Сяють роси, як кришталь (X. Алчевська).
Другий рівень
13. Спишіть речення. Підкресліть додатки.
1. На віки вічні старий рік зникне, занесе з собою і добре, й лихе (Панас Мирний).
2.Тімасій дивився на втомлене море, дивився й не бачив його (Ю. Мушкетик).
14. Спишіть, позначаючи виділені слова як члени речення.
1. Жде спраглаземля плодотворноїзливи (І.Франко).
2.Стукіт серцяболяче відлунював у грудях (У. Самчук).
15. Прочитайте речення. Випишіть прикладки.
1. Широкою долиною між двома рядами розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця (/. Нечуй-Левицький).
2.На великому шляху з липами перемежовуються велетні-дуби (М. Стельмах).
16. Випишіть із поданих речень обставини часу.
1. Над ранок погода змінилася (У. Самчук).
2.Після обіду Дьома зібрався у виселок (О. Гончар).
3. Малий Чабанець повертався смерком додому (Ю. Яновський).
4. Часто розум нерозумно судить серце нерозсудливе моє (М. Гірник).
17. Позначте у наведеному реченні головні та другорядні члени.
Пружний вітерець дихав тонким половецьким духом далеких степів (О. Гончар).
Третій рівень
18. Спишіть речення. Виділіть у ньому неузгоджене означення. Перебудуйте речення так, щоб неузгоджене означення стало узгодженим.
Ця земля не знала жодного мосту з каменю (П. Загребельний).
19. Прочитайте речення. Випишіть прикладки та означувані ними слова. Прикладки підкресліть. Де потрібно, поставте дефіс або лапки.
1. Летить бджола золотоноша, несе пахучий пил землі (П. Засенко).
2. Більшість павуків живе не більше року. Хоча в тераріумах деякі особини павуків птахоїдів можуть прожити 8-9 років. Відомий факт, коли в одному із зоопарків Мексики павук довгожитель поставив рекорд — прожив цілих 26 років (3 журналу).
20. Спишіть речення. З'ясуйте, якими членами речення виступають виділені слова, та відповідно їх позначте.
1. Сивина навчила кожну мить хорошу берегти (М. Рильський).
2. Глибокі виразки у серці перестали нити-боліти (Панас Мирний).
3. Хто наложив на мене обов'язок тішити живих калейдоскопом радощів і горя?(Леся Українка)
21. Випишіть із наведених речень обставини. У дужках вкажіть їх різновид за значенням.
1. Гудуть сьогодні від утоми руки (Л.Скирда).
2. Десь грім ударив глухо (М. Чернявський).
22. Запишіть речення, увівши в них порівняльні звороти з довідки. Розставте розділові знаки.
1. Над сизим смутком ранньої зими принишкли хмари.
2. Віжки в міцних руках кучера натягайсь.
3. Розійшлися навстіж двері тихо.
Довідка: як струни, мов копиці сіна, наче води.
Четвертий рівень
23. Складіть два речення з неозначеною формою дієслова заспівати так, щоб вона була:
а) основною частиною складеного дієслівного присудка;
б) додатком.
Використайте в реченнях дієвідмінювані форми дієслів попросити та не наважитися.
24. Перебудуйте наведене речення так, щоб прикметник, що в іменній частині складеного присудка, виконував роль узгодженого означення. Виділіть в утвореному реченні граматичну основу. Вкажіть вид присудка.
Один з прикордонників стрілою понісся в хліба (Ю. Смолич).
25.Запишіть складне речення, частини якого з'єднані підрядним сполучником. У дужках після речення вкажіть його групу за значенням. Перебудуйте наведене речення у просте з обставиною, вираженою сполученням «прийменник + іменник», із таким самим значенням, що й у сполучника.
Коли повечеряли, хлопці назбирали хмизу й запалили багаття.
26. Побудуйте речення, у яких подані форми іменника дощ виступали б різними головними та другорядними членами. Позначте в утворених реченнях головні та другорядні члени.
Дощ (підмет), дощу (неузгоджене означення), на дощ (додаток), після дощу (обставина часу), від дощу (обставина причини).