Сайт учителя
української мови та літератури
Монько Ніни Юріївни

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, 
Бо на вечорницях дівки — чарівниці. 
Котра дівчина чари добре знала, 
Вона ж того Гриця та й причарувала. 
Інша дівчина чорнобровая, 
Та чарівниченька справедливая. 
У неділю рано зілля копала, 
В понеділок — переполоскала, 
Як прийшов вівторок — зілля ізварила, 
У середу рано Гриця отруїла. 
Прийшов четвер — Гриць уже помер, 
Прийла п’ятниця — поховали Гриця. 
А в суботу рано 
Мати дочку била: 
— Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла? 
— Ой мамо, мамо, жалю в Вас не має… 
Нехай же Грицько нас двох не кохає! 
Нехай не буде ні тій, ні мені, 
Нехай дістанеться та й сирій землі. 
Така тобі, Грицю, за теє відплата — 
З чотирьох дощичок темненька хата…