Основні модерністські напрями й течії (в літературі)
Назва напряму (течії) |
Характеристика |
Представники |
|||
Імпресіонізм |
В основі лежить витончене відтворення особистісних вражень і спостережень, миттєвих відчуттів і переживань, настроїв митця. Посилена естетична роль кольорів, звукових тонів, передача внутрішніх психологічних станів. |
М. Коцюбинський, Г. Журба, Г. Михайличенко, Г. Косинка, Є. Плужник та ін. |
|||
Експресіонізм |
Передача загостреного суб'єктивного світобачення митця, напруги його переживань та емоцій, бурхливої реакції на антигуманні суспільні явища. |
В. Стефаник, О. Турянський (повість «Поза межами болю»), М. Куліш («97»), проза М. Хвильового, Ю. Липи, Т. Осьмачки та ін. |
|||
Неоромантизм |
Прагнення розірвати ідеал з дійсністю, уславлення індивідуальної й суспільної свободи, піднесення постаті визначного героя, його порив у майбутнє. |
Леся Українка, А. Тесленко, Марко Черемшина, О. Кобилянська (психологічна проза), А. Кримський (перший філософський роман) та ін. |
|||
Неореалізм |
Відзначається (порівняно з класицизмом) глибоким психологізмом і ліризмом, філософським осмисленням життя, поєднаним з документальною достовірністю зображення. |
В. Винниченко, В. Підмогильний, Б. Антоненко-Давидович, Григорій Тютюнник та ін. |
|||
Неокласицизм |
Повернення до вічних законів мистецтва, орієнтир на кращі здобутки античності, інтелектуалізм, використання зразків античної культури і культури епохи Відродження, естетизм, аристократизм духу, гармонія між розумом і почуттями, несприйняття радянської дійсності (комуністичної ідеології – всього, що призвело до падіння рівня духовності). Принцип неокласиків – «На теми, що нові, античний вірш складаймо». Характерні жанри: сонет, олександрина, терцина, октава, рондо тощо. |
«П'ятірне гроно» неокласиків: М. Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович, Освальд Бургардт (Юрій Клен), М. Рильський. |
|||
Символізм |
Головний художній засіб – символ як спосіб вираження незбагненної суті явищ життя та індивідуальних уявлень митця (символ поза межами чуттєвого сприйняття, дає право тлумачити його по-своєму). |
П. Тичина, М. Вороний, М. Шаповал, П. Савченко, В. Ярошенко та ін. |
|||
Футуризм |
Виник як різновид італійського авангардизму; формалістичний напрям. Принципи: «Ліквідація мистецтва є наше мистецтво»; «Набутки розуму, а не душі та серця». Заперечення реалізму, відкидання класичної спадщини, руйнування традицій і прийомів старого мистецтва створенням нового стилю. |
М. Семенко, Я. Савченко, В. Поліщук та ін. |