Я вплетений весь до нитки
у зелене волосся дощу,
вплетена дорога, по якій я іду,
вплетена хата моя, що на горб, як
птах,
вплетені прямокутники дерев,
вплетена річка
невеличка,
як стрічка,
вплетене стадо корів рудобоких
під дубами.
А небо вплетене і плете
Зелене волосся дощу.
Але усім тепло,
Усі знають - дощ перестане.
І хто напасеться,
хто набігається,
хто нахитається,
хто насидиться на горбі,
хто належиться,
а хто прийде додому
у хату, яка наповнена теплом, як гніздо.