Сайт учителя
української мови та літератури
Монько Ніни Юріївни

Завдання 6.

1. Підкреслити всі члени речення. Надписати їх різновиди (членів речення).

1. Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами. 2. Хвилею зеленою здіймається навесні Батиєва гора. 3. Синє море звірюкою то стогне, то виє. 4. Нічка на землю упала синім прозорим серпанком. 5. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, і рушник вишиваний на щастя, на долю дала. 6. Зацвіли блискавиці над гаєм. 7. Від цього останнього «простіть» Кость зашарівся. 8. Погода була по-серпневому тиха й сонячна. 9. Дівчата вийшли воду брать. 10. І знову йду напровесні полями. 11. А я у гай ходила по квітку ось яку! 12. Не було б перемоги без віри у безсмертя людського добра. 13. За сонцем хмаронька пливе, червоні поли розстилає і сонце спатоньки зове у синє море. 14. Роса серпанком розіслалась по степу. 15. Пісня до роботи додає охоти. 16. Солодко плачуть в садах солов’ї. 17. Вночі земля дубіла від морозу. 18. Я вам наказую мовчати. 19. В краю придніпровськім ми стрілись з тобою, веселко моя золота. 20. Десь на сусідню вулицю дівчата понесли свою тиху пісню про кохання. 21. Чорними ярами покотився білий туман.

2. Виконайте повний синтаксичний аналіз 9 речення.

3. Слова, що в тексті виділені курсивом, запишіть фонетичною транскрипцією.

4. Слова, що виділені жирним шрифтом, проаналізуйте як частину мови.

5. Розібрати за будовою слова. Визначити їх частиномовну приналежність. До виділених слів дібрати спільнокореневі.

Смішити, перегортати, недописати, забрести, поспішати, порушити, вночі, безсмертям, формулювати, вирізувати, вигинати, адресувати, фарбуватися, пощедрувати, сьогодні, засівальник, колядувати, заколоситися, самовизначення, беззахисний, зазначивши, запанібрата, двічі, зневага, стискач, заохочений, зменшувальний, прорости, годинникар.

6. Виконати завдання тематичного оцінювання № 5 (варіанти 1повністю, 2 – крім завдань 4 рівня) за збірником М5.

7. Виконати ідейно-художній аналіз поезії М. Руденка.

Це перед ним важку знімаєм ношу

І струшуєм житейську припорошу,

З далеких повертаючись доріг.

Пропащий син, що в серці не зберіг

Отця свого напутнє добре слово,

Що зайдою ступа дурноголово

На зчовганий чужий йому поріг.