Зірка
Може, так би невидимо й жив —
та котроїсь липневої ночі
впала зірка з високих верхів
у дитячі незамкнені очі,
пропекла борозну межи брів
і засіяла пам’ять золою…
Затулитись од неї хотів —
та долоня була замалою.
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS |
Сайт учителя |
|
ЗіркаМоже, так би невидимо й жив — та котроїсь липневої ночі впала зірка з високих верхів у дитячі незамкнені очі, пропекла борозну межи брів і засіяла пам’ять золою… Затулитись од неї хотів — та долоня була замалою. |
|
Copyright monko_n © 2024 |
uCoz |