Сайт учителя
української мови та літератури
Монько Ніни Юріївни

Урок 23. Баладна творчість Т. Шевченка. «Лілея» та «Русалка» – баладні твори, що варіюють не байдужу для поета тему (нешлюбні діти, зневажувані в патріархальному суспільстві). Фольклорні мотиви перетворення людини (в рослину, у фантастичну істоту). Драматична доля героїні балади «Лілея». Чужість і психологічна глухота оточення. Пошук Лілеєю душевного прихистку та взаєморозуміння.

«Русалка»: відчай і малодушність одного персонажа (мати), протиставлені вмінню прощати – іншого (дитина-русалка).

Мета: ознайомити учнів з особливостями баладної творчості Т. Шевченка, зокрема з балладами «Лілея» та «Русалка»; удосконалювати навички виразного читання та аналізу художніх творів; сприяти розвитку естетичних почуттів; виховувати любов до української літератури.

Теорія літератури: балада (повторення).

Обладнання: підручник, портрет письменника, різні видання «Кобзаря», ілюстративний матеріал.

Тип уроку: комбінований. 

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Індивідуальні завдання учнів щодо визначення віршового розміру та особливостей рим і римування.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку.

Вступне слово вчителя.

1840 року побачило світ перше видання «Кобзаря», яке, за словами біографів Т. Шевченка, зробило справжню революцію у свідомості його співвітчизників.

У 30-ті роки панівним в українській літературі був романтизм, що й позначився на перших творах поета-початківця. Ви вже знаєте, що серед усіх жанрів почесне місце належало баладі. Шевченко був добре обізнаний із творами цього жанру, писаними українськими, російськими та польськими авторами. З дитячих років знав багато народних балад. Засвоївши досвід своїх попередників, він пише оригінальні твори, надаючи давньому жанру нових якостей. Геніальність Т. Шевченка виявилася в тому, що він зумів природно, органічно, без видимих зусиль наситити свої поетичні твори фольклорною образністю, що вироблялась, відшліфовувалась віками. Тут могутнє авторське начало активно вбирало в себе начало фольклорне, і саме на цій межі змогло відтворитись таке величезне за своєю значимістю явище, як твори Кобзаря. Тож давайте розглянемо балади митця і виявимо в ній традиційне й оригінальне, своєрідне.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Вікторина «Життєва доля Т. Шевченка»

Завдання: розташуйте факти з життя Тараса Григоровича у хронологічній послідовності.

а) Перебування в казематі.

б) Солдат-засланець в Орській фортеці.

в) Кухарювання за наказом управителя панських маєтків.

г) Ув’язнення в Новопетрівській фортеці на березі Каспійського моря.

д) Пастух у дядька Павла.

е) Нижній Новгород. Знайомство з О. Герценом, Анненковим.

є) «Школяр-попихач» у дячка Богорського.

ж) Діяльність в «Современнике».

з) Козачок у пана Енгельгарда.

и) Участь у Кирило-Мефодіївському товаристві.

і) Викуп із кріпацтва.

ї) Закінчення Академії мистецтв і приїзд на Україну.

ІV. Опрацювання нового матеріалу.

1. Теорія літератури.

Балада — жанр ліро-епічної поезії фантастичної, історико-героїчної або соціально-побутової тематики з драматичним сюжетом.

Ознаки балади:

1. Зображення однієї події з життя головного героя.
2. Висока емоційність.
3. Нетривалий час події.
4. Невеличка кількість дійових осіб.
5. Стислість, малий обсяг.
6. Віршова форма.

У ранній період творчості Т. Шевченко звертався і до жанру балади, якому він надав нових рис: спростив елементи фантастики, урізноманітнив засоби художньої виразності. Першим відомим твором Т. Шевченка є його балада «Причинна». Як пояснює тлумачний словник, причинна — та, якій «пороблено», «зроблено причину» — душевну хворобу. У Шевченка ж дівчину зроблено сновидою.

 «Причинна» — типова романтична балада. У ній на перший план висуваються незвичайні події (дівчина, чекаючи коханого з походу, стає причинною, її залоскотали русалки; а козак, побачивши мертву кохану, накладає на себе руки).

Балада «Лілея».

В основі балади «Лілея» — фольклорний мотив метаморфози — перетворення дівчини на квітку лілею, символ чистоти й ніжності. Твір написано у формі схвильованого монологу — сповіді Лілеї Королевому Цвіту. Вона розповідає про своє життя людиною, про трагічну долю матері-покритки, про знущання пана над сиротою після смерті матері й про те, як дівчина від тяжких поневірянь «умерла зимою під тином», а весною «процвіла... цвітом при долині». У баладі народне вірування про перетворення дівчини на квітку використано для викриття нелюд­ських учинків панів, тяжких умов кріпосницької дійсності.

На мотив балади композитори К. Данькевич написав балет «Лілея», а Г. Майборода — однойменну симфонічну поему.

2. Робота над баладою Т. Шевченка «Лілея» (25 липня 1846 р., Київ).

2.1. Виразне читання твору, коментування його змісту.

2.2. Історія написання.

1846 р.— Т. Шевченко, перебуваючи в Києві, зблизився з членами Кирило-Мефодіївського товариства і вступив до нього. Гуртківці висували вимоги: скасувати кріпосне право, знищити поділ суспільства на стани, звільнити всі слов’янські народи від гніту самодержавства. Це і спонукало митця написати твір, який протистояв би царській і поміщицькій владі, їх знущанню над простим людом.

2.3. Тема: зображення страждань дівчини (лілеї) через панську жорстокість і бездуховність.

2.4. Ідея: висловлення співчуття героїні — представниці простого знедоленого народу.

2.5. Основна думка: Нащо мене бог поставив / Цвітом на сім світі? / Щоб людей я веселила, / Тих самих, що вбили / Мене й матір?

2.6. Жанр: балада.

2.7. Композиція.

Балада — це розповідь Лілеї своєму братові Королевому цвіту про страшні часи кріпаччини, нестерпне життя народу в умовах соціального гніту. Починається і закінчується твір питанням, з яким звертається героїня до оточуючого її середовища: «За що?..».

Експозиція: За що мене, як росла, / Люде не любили?

Зав’язка: Я не знала, що байстря я.

Кульмінація: Я умерла / Зимою під тином, / А весною процвіла / Цвітом при долині…

Розв’язка: Нащо мене бог поставив / Цвітом на сім світі? / Щоб людей я веселила, / Тих самих, що вбили / Мене й матір?

2.8. Обговорення змісту поезії. Бесіда за питаннями:

— У який час відбувалися події, відтворені в баладі?

— Чому Т. Шевченко поезію починає з риторичного запитання, намагаючись тим самим заінтригувати читача?

— За що героїня твору дорікає людям і водночас ненавидить їх?

— Чим приваблювала квітка багатьох своїх прихильників? (Царівною називають, / Очей не спускають / З мого цвіту? Дивуються / Не знають, де діти!)

— Чому згадка Лілії про своє минуле життя змусила її розплакатися перед Королевим цвітом?

— Про які страхіття розповіла героїня коханому, коли ще булла людиною?

— Через що дитина не змогла сприйняти страждання, а потім і смерть своєї матінки?

— Хто такі байстрюки?

— Чи можна вважати пана чемним, добрим, оскільки він сироту «догодував, виховав у білих палатах»? Наведіть переконливі аргументи.

— Чому пан, на ваш погляд, вимушений був раптово виїхати, залишивши своє майно, дівчину?

— Що сталося з панським будинком і сиротою? Чим пояснити агресивну поведінку народу? (Будинок спалили… / А мене, не знаю за що, / Убити — не вбили, / Тільки мої довгі коси / Остригли, накрили / Острижену ганчіркою / Та й ще реготались. / Жиди навіть нечистії / На мене плювали)

— Як ви розумієте фантастичний епізод, коли дівчина померла, а замість неї відродилася квітка — Лілея?

— Чим пояснити добродушне ставлення людей до Снігоцвіта?

— Чого не може вибачити квітка народу? Чи є це свідченням її жорстокості, ненависті?

— Як коханий квітки сприймав її горе?

— Чому Лілея виявилася невмирущою? Що цим хотів довести письменник?

2.9. «Мікрофон»: стисло вмотивуйте, чи можна ототожнити смерть і воскресіння Лілеї й Ісуса Христа?

2.9. Робота в малих групах.

Завдання: дібрати матеріал до характеристики образу Лілеї.

Балада «Русалка».

Баладу написано у 1846 році. Як і в інших баладах, тон співчуття до зневажених і зганьблених проривається в драматичній розповіді про долю нещасних матері і доньки, але різних за моральними характеристиками.

Питання для обговорення:

1. Розкажіть про обставини народження Русалки.

2. Що мати вирішує зробити зі своєю дитиною?

3. Про що мати просить свою дитину?

4. Як ви вважаєте, вибір матері перебувати у панських палатах добровільний?

5. Яким є фінал балади?

6. Чи є балада «Русалка» актуальною у наш час?

Тема: розповідь ліричної героїні – Русалки – про обставини її народження та долю її батьків.

Ідея: відчай і малодушність одного персонажа (мати), протиставлені вмінню прощати – іншого (дитина-русалка).

VI. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання за варіантами:

Проаналізувати художні засоби образотворення у баладі «Русалка».

​Проаналізувати художні засоби образотворення у баладі «Лілея».