УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ, ЯКІ ВІДОМІ МАЙЖЕ КОЖНОМУ УКРАЇНЦЮ, БУЛИ НОМІНАНТАМИ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ З ЛІТЕРАТУРИ. ЩОПРАВДА, З РІЗНИХ ПРИЧИН, ВОНИ, НА ЖАЛЬ, НЕ УВІЙШЛИ У СПИСКИ ЛАУРЕАТІВ.
І найцікавіше – кандидатури представлених письменників висували відомі зарубіжні і впливові особистості. Це вкотре доводить, що українська література мала неабияку вагу за кордоном.
ІВАН ФРАНКО
Кандидатуру Івана Франка запропонував професор та доктор філософії з Відня Йосип Застирець. Позицію професора підтримав також шведський історик Г. Гярне. Відомо дві причини, чому Іван Франко так і не став лауреатом цієї премії. Перша – що лист від Застирця прийшов надто пізно, список номінантів уже був затверджений. Друга – смерть Івана Франка.
УЛАС САМЧУК
Після того, як світ побачив трилогію «Волинь» Уласа Самчука, його кандидатуру на здобуття Нобелівської премії з літератури висунув журнал Торонто «Соврємєннік». Проте, аби її затвердити забракло рекомендації нобелівського лауреата.
ВАСИЛЬ СТУС
Василь Стус – відомий український поет, перекладач, прозаїк, критик, літературознавець, правозахисник – теж у списку номінантів. Творчість Василя Стуса була заборонена радянською владою, а самого поета на 12 років заслали до Сибіру. Кандидатуру висунув нобелівський лауреат Генріх Бель. Саме в той час Василь Стус згинув у таборі для політв’язнів, тому його кандидатуру так і не розглянули.
ОЛЕСЬ ГОНЧАР
Олесь Гончар – український радянський письменник, літературний критик, громадський діяч, перший лауреат премії імені Тараса Шевченка, голова Спілки письменників України. Його кандидатуру висунула українська діаспора після того, як у 1989 році з’явилося видання його «Собору» англійською мовою.
МИКОЛА БАЖАН
Микола Бажан – український радянський письменник, філософ, громадський діяч, перекладач. У 1970 році його кандидатуру на Нобелівську премію висунув на розгляд Омелян Пріцак – відомий у світі український вчений-славіст і тюрколог.
Джерело
|
