1. Спишіть текст. Підкресліть усі члени речення. За необхідності поставте пропущені розділові знаки. Позначте межі частин у складнопідрядних реченнях та накресліть схеми. Визначте вид підрядних.
МІСТО НА БИСТРИЦЯХ
Тут де зустрічаються дві Бистриці й річка Ворона, під час безперервних татарських і турецьких нападів батько Андрія Потоцького Станіслав заклав місто назвавши своїм іменем. Потоцький почав енергійно його будувати щоб воно затінило собою Галич й інші міста. Будували місто швидко бо ж була дармова робоча сила. Той хто провинився під час Хмельниччини працював на спорудженні фортеці: різав і возив дуби копав рови сипав вали спрямовував до укріплень води річки Рудки. За валами виростала ратуша костел палац ще стояла українська православна церква; довкола ратуші утворилася ринкова площа...
Володарювали в місті поляки та вірмени. Діти Кавказу тікали сюди від турків. Вони добилися права мати свого війта, так що управляли два війти. Правда, коли нависала над Станіславом загроза його захищали і українці і поляки і вірмени і євреї.
У 1676 році турки й татари оточили місто спалили й знищили околиці але штурмом узяти його не змогли. 1683 року коли турецька армія взяла в облогу столицю Австрії Відень, то йшла галицька коругва під проводом двадцятирічного Станіслава Потоцького, сина Андрія. Звичайно Станіслав міг би стати й королем але він загинув.
Андрій Потоцький недовго прожив після похорону сина хоч і у великому пошанівку був в очах варшавської знаті. По всій Речі Посполитій ходила слава про те що його місто найкраще серед міст Покуття (За С. Пушиком).
2. Записати складнопідрядні речення, відновивши поетичні рядки. З’ясувати, які смислові відношення виражають у них підрядні частини. Накреслити схеми.
1. Коли б лише знайшлося слово, мамо,— то світові не раз іще повім про хліб, твоїми печений руками, про день, зігрітий поглядом твоїм (А. Бортняк). 2. Ти не згасай мені, зоря, коли загледиш косаря над рядом скошеним травиці (Д. Кремінь). 3. Коли за щось осудить мить остання, простіть мене, великі і малі рослини й люди, стрічі і прощання (М. Чумарна). 4. Коли ж зіб’є з гілок сніжок синиця крилом перехолодженим своїм — примариться, привидиться, присниться, як лет пташини, мій дитячий дім (Л. Горлач). 5. Візьміть мене з собою, орачі, візьміть у степ напровесні, братове, коли розбудять небо світанкове веселиків стривожені ключі (Д. Кононенко). 6. Що губить розум всякий сущий, коли цвітуть йому згори твої такі ж скороминущі й такі ж довічні кольори!.. (Н. Матюх).
3. Із простих речень з відокремленими обставинами, вираженими дієприслівниковими зворотами, змоделювати складнопідрядні. Визначити тип підрядної частини. Накреслити схеми.
|
Прості ускладнені речення
|
Складнопідрядні речення
|
|
1. Байдикуючи, ми вчимося робити зло.
2. До істини йдемо, сумніваючись (Зі збірника афоризмів).
3. Прийнявши християнство, народ зберіг прихильність до давніх слов’янських звичаїв (Ю. Беличек).
4. Блукаючи осінніми аллеями Качанівки, відчуваєш довкола присутність великих людей (В. Панченко).
5. Видаючи бажане за дійсне, треба бути щирим у бажанні людині добра (А. Коваль).
6. Дорога, розігріта за день, парувала (В. Думанський).
|
|
Які речення, на вашу думку, яскравіше підкреслюють динаміку дії: прості з дієприслівниковим зворотом чи складнопідрядні? Чому?
|
