Художня мова творів за інтонаційною організацією поділяється на дві системи:
- прозова – не позначена суворою ритмічною організацією, має інтонаційно вільний словесний виклад;
- віршована – система художньої образної мови, яка ритмічно організована, суворо упорядкована у звуковому відношенні, яскраво емоційна.
ВІРШОВАНА МОВА
Існує п’ять систем віршування:
|
Антична (метрична) |
Народна |
Силаботонічна |
Силабічна |
Тонічна |
|
|
Основні принципи склалися в Стародавній Греції у VIII ст. до н.е. У ІІІ ст. перенесено в римську культуру.
|
Засоби творення ритмізованої мови, що склалися в усній народній творчості.
Історично виділяють дві форми народного вірша: - пісенний; - речитативний (наспівна декламація; характерний для дум та голосінь ) |
Впорядковані і наголос, і склади («звичайні» вірші): рівна кількість складів у відповідних рядках, рівномірне чергування наголошених і ненаголошених складів; одиниця виміру ритму - стопа |
Нормує склади (має бути певна їх кількість: 13 або 11), наголос невпорядко-ваний, парна рима і цезура. |
Впорядкований тільки наголос: однакова кількість у рядках за відсутні-стю поділу на стопи. |
|
|
«Вільний» вірш / Верлібр Білий вірш* Уперше вжив Й.В.Ґете В українській літературі є у творчості Лесі Українки, Івана Франка, Павла Тичини |
|||||
|
Визначення віршових розмірів залежить від видів стоп, використаних у поезії. Стопи бувають: Чотирискладові: - пеон І: __́ √√√ - пеон ІІ : √__́√√ - пеон ІІІ: √√__́√ - пеон ІV : √√√__́ Інші чотирискладові: - бакхій: √__́ __́ __́ - амфімат: __́ √ __́ __́ - хореямб: √__́ __́√ Усього стоп існує близько двадцяти (див. Силаботонічна). На окрему увагу заслуговує гекзаметр, яким написано «Енеїду» Вергілія: рядок з 5-ти дактилів і 1-го хорея та цезурою після 1 складу. (Одна із стоп у гекзаметрі могла замінюватися спондеєм) |
Віршові розміри визначаються за кількістю наголосів та складів у одній смисловій частині (іноді = строфі; бувають астрофічні твори). Найпоширеніші такі віршові розміри: - шумка (або гопачковий): двонаголошений восьмискладовий вірш (тобто в рядку 4 склади з 1 логічним наголосом + ще 4): Ходить гарбуз/ по городу І питає / свого роду// - колядковий: двонаголошений десятискладовий вірш (5+5): Ой там у полі / близько дороги - двонаголошений дванадцятискладовий (6+6): Ой горе тій чайці / при битій дорозі - коломийковий: тринаголошений чотирнадцятискладовий (4+4+6) у два рядки (!): А я вдома / не ночую / через дівчиноньку |
Види стоп (основні; прийшли з античного віршування): - двоскладові: - хорей: __́ √, - ямб: √ __́ («Енеїда» І. Котлярвського) - трискладові: - дактиль: __́ √√, - амфібрахій: √__́ √, - анапест: √√ __́ Допоміжні: - спондей: __́ __́ - пірихій: √√
|
|
||
Основні поняття:
Ритм – упорядковане чергування якихось елементів (наголос, стопа, пауза)
Рядок – частина віршованого тексту, одиниця вірша, від його довжини і структури залежить розмір вірша.
Стопа – повторювана частина віршованого рядка, яка складається з одного наголошеного та одного або двох ненаголошених складів.
Цезура – пауза в середині рядка, яка поділяє цей рядок на дві частини.
Види цезури:
|
1) за періодичністю використання: - постійна (стоїть у всіх рядках на одному і тому ж місці); - рухома (є в кожному рядку, але на різних місцях); - періодична (ритмічно з’являється через рядок). |
2) за місцем розташування: - чоловіча (після наголошеного складу); - жіноча (через склад після наголошеного складу); - дактилічна (через 2 склади після наголошеного складу). |
* Верлібр (вільний вірш) – не має строфічної будови, рими, поетичного розміру, а ритм у ньому досягається лише наспівною декламацією.
* Білий вірш – вірш, у якому відсутнє римування, але зберігається чіткий ритм.
Віршована мова може поділятись на строфічну та, відповідно, астрофічну.
Строфа – поєднання рядків певним чином (в одну зорово виділену частину)
Види строф:
|
Прості |
Складні |
Оригінальні строфи |
|
- двовірш (або дистих): рядки скомпоновані по два; - тривірш: по три. Різновид: терцина (терцет або тріолет): три рядки 5-стопного ямба; - катрен: по чотири; - розширений катрен: по п’ять. |
- секстина: по шість рядків; - септима: по сім; - октава: по вісім ( обов’язкове чергування жіночої і чоловічої рими); - дека: по 10 рядків. Різновид: децина (катрен+2 терцети) |
- сонет: 14 рядків ямба (2 катрени + 2 терцети) (М.Зеров, М.Рильський); - рондо: від 8 до 15 рядків (передбачає довільне повторення окремих слів, фраз); - рубаї (Омар Хайям); - олександрійський вірш: 10 рядків |
Усі системи віршування, крім тонічної, передбачають наявність рими у віршах.
Рима – це співзвучність кінців рядків. Самі кінці рядків, які римуються (або ні), називаються клаузулою.
Види рим:
|
За кількістю співзвучних елементів |
За якістю співзвучності |
За місцем наголосу |
За силою рими |
За місцем у рядку |
За частинами мови, які римуються |
|
- бідна: заримовано 1 склад; - багата: заримовано 2 та більше склади.
|
= точна: співпадають майже всі звуки; = неточна: - асонансова (збігаються голосні, приголосні зовсім різні); Рим-кит - рима-алітерація (голосні лише схожі, приголосні збігаються); кит-кіт - рима-консонанс (голосні зовсім різні, приголосні збігаються): москіт-мускат, кадр-кедр |
- чоловіча: наголос у заримованих клаузулах на останньому складі; - жіноча: на передостанньому; =дактилічна: на 3-му від кінця; = гіпердактилічна: на 4-му від кінця |
- холості рими: власне, рими немає; - подвійні рими: заримовано 2 рядки поспіль; - потрійні: 3 рядки; = монорима: більше 3-х рядків. |
-прикінцеві: римуються клаузули, тобто останні слова рядка - внутрішні: римуються слова в середині рядка: «Там тополі…у полі…на волі» (Т.Г.Шевченко) (також у Тичини) |
- граматичні: іменникові, прикметникові тощо; - неграматичні: слова, які заримовані, належать до різних частин мови: «путь/ідуть» |
Рими розміщені у віршованих рядках певним чином.
Спосіб розміщення рим у віршах називається римування.
Види римування:
|
- парне (суміжне): заримовуються дві клаузули поспіль: а а б б - перехресне: заримовується 1 і 3, 2 і 4 рядки: а б а б - кільцеве (оповите, опоясуюче): 1 і 4 (2 і 3): а б б а |
- тернарне: два види римування (тобто клаузули трьох видів): аа бв бв Окреме для терцини: аба бвб вгв… |