Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
Художня мова творів за інтонаційною організацією поділяється на дві системи:
- прозова – не позначена суворою ритмічною організацією, має інтонаційно вільний словесний виклад;
- віршована – система художньої образної мови, яка ритмічно організована, суворо упорядкована у звуковому відношенні, яскраво емоційна.
ВІРШОВАНА МОВА
Існує п’ять систем віршування:
Антична (метрична)
|
Народна
|
Силаботонічна
|
Силабічна
|
Тонічна
|
|
Основні принципи склалися в Стародавній Греції у VIII ст. до н.е.
У ІІІ ст. перенесено в римську культуру.
|
Засоби творення ритмізованої мови, що склалися в усній народній творчості.
Історично виділяють дві форми народного вірша:
- пісенний;
- речитативний (наспівна декламація; характерний для дум та голосінь )
|
Впорядковані і наголос, і склади
(«звичайні» вірші): рівна кількість складів у відповідних рядках, рівномірне чергування наголошених і ненаголошених складів; одиниця виміру ритму - стопа
|
Нормує склади (має бути певна їх кількість: 13 або 11), наголос невпорядко-ваний, парна рима і цезура.
|
Впорядкований тільки наголос: однакова кількість у рядках за відсутні-стю поділу на стопи.
|
|
«Вільний» вірш /
Верлібр
Білий вірш*
Уперше вжив Й.В.Ґете
В українській літературі є у творчості Лесі Українки, Івана Франка, Павла Тичини
|
|
Визначення віршових розмірів залежить від видів стоп, використаних у поезії.
Стопи бувають:
Чотирискладові:
- пеон І: __́ √√√
- пеон ІІ : √__́√√
- пеон ІІІ: √√__́√
- пеон ІV : √√√__́
Інші чотирискладові:
- бакхій: √__́ __́ __́
- амфімат: __́ √ __́ __́
- хореямб: √__́ __́√
Усього стоп існує близько двадцяти (див. Силаботонічна).
На окрему увагу заслуговує
гекзаметр, яким написано «Енеїду» Вергілія: рядок з 5-ти дактилів і 1-го хорея та цезурою після 1 складу. (Одна із стоп у гекзаметрі могла замінюватися спондеєм)
|
Віршові розміри визначаються за кількістю наголосів та складів у одній смисловій частині (іноді = строфі; бувають астрофічні твори).
Найпоширеніші такі віршові розміри:
- шумка (або гопачковий):
двонаголошений восьмискладовий
вірш (тобто в рядку 4 склади з 1
логічним наголосом + ще 4):
Ходить гарбуз/ по городу
І питає / свого роду//
- колядковий: двонаголошений
десятискладовий вірш (5+5):
Ой там у полі / близько дороги
- двонаголошений
дванадцятискладовий (6+6):
Ой горе тій чайці / при битій дорозі
- коломийковий: тринаголошений
чотирнадцятискладовий (4+4+6) у
два рядки (!):
А я вдома / не ночую /
через дівчиноньку
|
Види стоп (основні; прийшли з античного віршування):
- двоскладові:
- хорей: __́ √,
- ямб: √ __́
(«Енеїда» І. Котлярвського)
- трискладові:
- дактиль: __́ √√,
- амфібрахій:
√__́ √,
- анапест: √√ __́
Допоміжні:
- спондей: __́ __́
- пірихій: √√
|
|
Основні поняття:
Ритм – упорядковане чергування якихось елементів (наголос, стопа, пауза)
Рядок – частина віршованого тексту, одиниця вірша, від його довжини і структури залежить розмір вірша.
Стопа – повторювана частина віршованого рядка, яка складається з одного наголошеного та одного або двох ненаголошених складів.
Цезура – пауза в середині рядка, яка поділяє цей рядок на дві частини.
Види цезури:
1) за періодичністю використання:
- постійна (стоїть у всіх рядках на одному і тому ж місці);
- рухома (є в кожному рядку, але на різних місцях);
- періодична (ритмічно з’являється через рядок).
|
2) за місцем розташування:
- чоловіча (після наголошеного складу);
- жіноча (через склад після наголошеного складу);
- дактилічна (через 2 склади після наголошеного складу).
|
* Верлібр (вільний вірш) – не має строфічної будови, рими, поетичного розміру, а ритм у ньому досягається лише наспівною декламацією.
* Білий вірш – вірш, у якому відсутнє римування, але зберігається чіткий ритм.
Віршована мова може поділятись на строфічну та, відповідно, астрофічну.
Строфа – поєднання рядків певним чином (в одну зорово виділену частину)
Види строф:
Прості
|
Складні
|
Оригінальні строфи
|
- двовірш (або дистих): рядки скомпоновані по два;
- тривірш: по три.
Різновид: терцина (терцет або тріолет): три рядки 5-стопного ямба;
- катрен: по чотири;
- розширений катрен: по п’ять.
|
- секстина: по шість рядків;
- септима: по сім;
- октава: по вісім ( обов’язкове чергування жіночої і чоловічої рими);
- дека: по 10 рядків.
Різновид: децина (катрен+2 терцети)
|
- сонет: 14 рядків ямба (2 катрени + 2 терцети) (М.Зеров, М.Рильський);
- рондо: від 8 до 15 рядків (передбачає довільне повторення окремих слів, фраз);
- рубаї (Омар Хайям);
- олександрійський вірш: 10 рядків
|
Усі системи віршування, крім тонічної, передбачають наявність рими у віршах.
Рима – це співзвучність кінців рядків. Самі кінці рядків, які римуються (або ні), називаються клаузулою.
Види рим:
За кількістю співзвучних елементів
|
За якістю співзвучності
|
За місцем наголосу
|
За силою рими
|
За місцем у рядку
|
За частинами мови, які римуються
|
- бідна: заримовано 1 склад;
- багата: заримовано 2 та більше склади.
|
= точна: співпадають майже всі звуки;
= неточна:
- асонансова (збігаються голосні, приголосні зовсім різні); Рим-кит
- рима-алітерація (голосні лише схожі, приголосні збігаються); кит-кіт
- рима-консонанс (голосні зовсім різні, приголосні збігаються): москіт-мускат, кадр-кедр
|
- чоловіча: наголос у заримованих клаузулах на останньому складі;
- жіноча: на передостанньому;
=дактилічна: на 3-му від кінця;
= гіпердактилічна: на 4-му від кінця
|
- холості рими: власне, рими немає;
- подвійні рими: заримовано 2 рядки поспіль;
- потрійні: 3 рядки;
= монорима: більше 3-х рядків.
|
-прикінцеві: римуються клаузули, тобто останні слова рядка
- внутрішні: римуються слова в середині рядка: «Там тополі…у полі…на волі» (Т.Г.Шевченко)
(також у Тичини)
|
- граматичні: іменникові, прикметникові тощо;
- неграматичні: слова, які заримовані, належать до різних частин мови:
«путь/ідуть»
|
Рими розміщені у віршованих рядках певним чином.
Спосіб розміщення рим у віршах називається римування.
Види римування:
- парне (суміжне): заримовуються дві клаузули поспіль:
а а б б
- перехресне: заримовується 1 і 3, 2 і 4 рядки: а б а б
- кільцеве (оповите, опоясуюче): 1 і 4 (2 і 3): а б б а
|
- тернарне: два види римування (тобто клаузули трьох видів): аа бв бв
Окреме для терцини: аба бвб вгв…
|
|
... | Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
Панас Мирний |
Календар | « Квітень 2024 » | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
|
|