Сайт учителя
української мови та літератури
Монько Ніни Юріївни

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Художня мова творів за інтонаційною організацією поділяється на дві системи:

- прозова – не позначена суворою ритмічною організацією, має інтонаційно вільний словесний виклад;

- віршована – система художньої образної мови, яка ритмічно організована, суворо упорядкована у звуковому відношенні, яскраво емоційна.

ВІРШОВАНА МОВА

Існує п’ять систем віршування:

Антична (метрична)

Народна

Силаботонічна

Силабічна

Тонічна

 

Основні принципи склалися в Стародавній Греції у VIII ст. до н.е.

У ІІІ ст. перенесено в римську культуру.

 

Засоби творення ритмізованої мови, що склалися в усній народній творчості.

 

Історично виділяють дві форми народного вірша:

- пісенний;

- речитативний (наспівна декламація; характерний для дум та голосінь )

Впорядковані і наголос, і склади

(«звичайні» вірші): рівна кількість складів у відповідних рядках, рівномірне чергування наголошених і ненаголошених складів; одиниця виміру ритму - стопа

Нормує склади (має бути певна їх кількість: 13 або 11), наголос невпорядко-ваний, парна рима і цезура.

Впорядкований тільки наголос: однакова кількість у рядках за відсутні-стю поділу на стопи.

 

«Вільний» вірш /

Верлібр

Білий вірш*

Уперше вжив Й.В.Ґете

В українській літературі є у творчості Лесі Українки, Івана Франка, Павла Тичини

 

Визначення віршових розмірів залежить від видів стоп, використаних у поезії.

Стопи бувають:

Чотирискладові:

- пеон І:    __́ √√√

- пеон ІІ :  √__́√√

- пеон ІІІ:   √√__́√

- пеон ІV :  √√√__́

Інші чотирискладові:

- бакхій:       √__́ __́ __́

- амфімат: __́ √ __́ __́

- хореямб:   √__́ __́√

Усього стоп існує близько двадцяти (див. Силаботонічна).

На окрему увагу заслуговує

 гекзаметр, яким написано «Енеїду» Вергілія: рядок з 5-ти дактилів і 1-го хорея та цезурою після 1 складу. (Одна із стоп у гекзаметрі могла замінюватися спондеєм)

Віршові розміри визначаються за кількістю наголосів та складів у одній смисловій частині (іноді = строфі; бувають астрофічні твори).

Найпоширеніші такі віршові розміри:

- шумка (або гопачковий):

    двонаголошений восьмискладовий

    вірш (тобто в рядку 4 склади з 1

    логічним наголосом + ще 4):

    Ходить гарбуз/ по городу

     І питає / свого роду//

- колядковий: двонаголошений

     десятискладовий вірш (5+5):

    Ой там у полі / близько дороги

- двонаголошений

     дванадцятискладовий (6+6):

    Ой горе тій чайці / при битій дорозі

- коломийковий: тринаголошений

     чотирнадцятискладовий (4+4+6) у

     два рядки (!):

      А я вдома / не ночую /

      через дівчиноньку

Види стоп (основні; прийшли з античного віршування):

- двоскладові:

- хорей:  __́ √,

- ямб:      √ __́

 («Енеїда» І. Котлярвського)

- трискладові:

- дактиль: __́ √√,

- амфібрахій:

 √__́ √,

- анапест: √√ __́

Допоміжні:

- спондей: __́ __́

- пірихій:    √√ 

 

 


Основні поняття:

Ритм – упорядковане чергування якихось елементів (наголос, стопа, пауза)

Рядок – частина віршованого тексту,  одиниця вірша, від його довжини і структури залежить розмір вірша.

Стопа – повторювана частина віршованого рядка, яка складається з одного наголошеного та одного або двох ненаголошених складів.

Цезура – пауза в середині рядка, яка поділяє цей рядок на дві частини.

Види цезури:

1) за періодичністю використання:

  - постійна (стоїть у всіх рядках на одному і тому ж місці);

  - рухома (є в кожному рядку, але на різних місцях);

  - періодична (ритмічно з’являється через рядок).

2) за місцем розташування:

- чоловіча (після наголошеного складу);

 - жіноча (через склад після наголошеного складу);

 - дактилічна (через 2 склади після наголошеного складу).

* Верлібр (вільний вірш) – не має строфічної будови, рими, поетичного розміру, а ритм у ньому досягається лише наспівною декламацією.

* Білий вірш – вірш, у якому відсутнє римування, але зберігається чіткий ритм.

Віршована мова може поділятись на строфічну та, відповідно, астрофічну.

Строфа – поєднання рядків певним чином (в одну зорово виділену частину)

Види строф:

Прості

Складні

Оригінальні строфи

- двовірш (або дистих):  рядки скомпоновані по два;

- тривірш: по три.

Різновид: терцина (терцет або тріолет): три рядки 5-стопного ямба;

- катрен: по чотири;

- розширений катрен: по п’ять.

- секстина: по шість рядків;

- септима: по сім;

- октава: по вісім ( обов’язкове чергування жіночої і чоловічої рими);

- дека: по 10 рядків.

Різновид: децина (катрен+2 терцети)

- сонет: 14 рядків ямба (2 катрени + 2 терцети) (М.Зеров, М.Рильський);

- рондо: від 8 до 15 рядків (передбачає довільне повторення окремих слів, фраз);

- рубаї (Омар Хайям);

- олександрійський вірш: 10 рядків

Усі системи віршування, крім тонічної, передбачають наявність рими у віршах.

Рима – це співзвучність кінців рядків. Самі кінці рядків, які римуються (або ні),  називаються клаузулою.

Види рим:

За кількістю співзвучних елементів

За якістю співзвучності

За місцем наголосу

За силою рими

За місцем у рядку

За частинами мови, які римуються

- бідна: заримовано 1 склад;

- багата: заримовано 2 та більше склади.

 

= точна: співпадають майже всі звуки;

= неточна:

- асонансова (збігаються голосні, приголосні зовсім різні); Рим-кит

- рима-алітерація (голосні лише схожі, приголосні збігаються); кит-кіт

- рима-консонанс (голосні зовсім різні, приголосні збігаються): москіт-мускат, кадр-кедр

- чоловіча: наголос у заримованих клаузулах на останньому складі;

- жіноча: на передостанньому;

=дактилічна: на 3-му від кінця;

= гіпердактилічна: на 4-му від кінця

- холості рими: власне, рими немає;

- подвійні рими: заримовано 2 рядки поспіль;

- потрійні: 3 рядки;

= монорима: більше 3-х рядків.

-прикінцеві: римуються клаузули, тобто останні слова рядка

- внутрішні: римуються слова в середині рядка: «Там тополі…у полі…на волі» (Т.Г.Шевченко)

(також у Тичини)

- граматичні: іменникові, прикметникові тощо;

- неграматичні: слова, які заримовані, належать до різних частин мови:

«путь/ідуть»

Рими розміщені у віршованих рядках певним чином.

Спосіб розміщення рим у віршах називається римування.

Види римування:

- парне (суміжне): заримовуються дві клаузули поспіль: 

а а б б

- перехресне: заримовується 1 і 3, 2 і 4 рядки:   а б а б

- кільцеве (оповите, опоясуюче): 1 і 4 (2 і 3):       а б б а

- тернарне: два види римування (тобто клаузули трьох видів): аа бв бв

Окреме для терцини: аба бвб вгв…

Урок. Силабо-тонічне віршування (рими, стопи, віршові розміри). Двоскладові віршові розміри.

...
Рідна мова дається народові Богом, чужа — людьми, її приносять на вістрі ворожих списів.
В. Захарченк

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Серпень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Друзі сайту
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ
    І НАУКИ УКРАЇНИ
  • УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
    ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОДА
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОІППО
  • ВІДДІЛ ОСВІТИ
    НІЖИНСЬКОЇ РДА

  • Copyright monko_n © 2019
    uCoz